Автор yccadmin
15.10.2011
Прокоментуй!

Союз визволення України та УСС

Союз Визволення України (СВУ) — політична організація, утворена українцями-емігрантами з Росії 4 серпня 1914 р. СВУ очолювали А. Жук, В. Дорошенко, О. Скоропис-Йолтуховський та М. Меленевський. Організація проіснувала до 1 травня 1918 р.

Уже 4 вересня 1914 р. СВУ звернувся до військового командування у Львові з клопотанням надати йому право доступу до полонених-українців російської армії. Згодом цю ідею запропонував військовому командуванню митрополит А. Шептицький. Проте тільки наприкінці жовтня 1914 р. СВУ отримав дозвіл від військових властей на проведення національно-просвітньої роботи серед полонених-українців.

Російські й польські шовіністичні кола усвідомлювали, що створення Легіону УСС відбувалося з участю СВУ. Так, А. Денікін у своїх спогадах «Очерки русской смуты» писав: «Роль Союзу визволення України як організації Центральних держав для пропаганди шпигунства і вербування в січові українські частини не підлягала ніякому сумніву».

На початку Першої світової війни російське командування в секретній директиві повідомляло, що УСС — це «відбірні війська, які називають себе українцями і мріють про відновлення самостійної Малоросії», що вони пов’язані з СВУ і складаються в основному з інтелігентів. Навіть польська поліція в 20-х роках XX ст. в одному зі звітів, аналізуючи історію українського національного руху, відзначала, що СВУ зініціював утворення Українських Січових Стрільців.

Восени 1914 р. зв’язки між УСС і наддніпрянськими політемігрантами активізувалися, оскільки з’явилися плани спільних військових операцій українських військових з’єднань і турецької армії. Так, на початку осені 1914 р., в Стамбулі, діяч СВУ М. Меленевський встановив зв’язки з військовими колами Туреччини, з керівником німецької військової місії в Туреччині генералом Л. фон Сандерсом, грузинськими політичними діячами, представниками німецьких дипломатичних кіл М. Ціммером і Г. Небелем. І довідався, що зі вступом Туреччини у війну плануються повстанські акції на Кавказі, та запропонував підняти український визвольний рух на заселеній українцями Кубані, а також у районі Одеси.

До кінця вересня 1914 р. Союз розробив план безпосередніх військових дій проти Росії. 4 жовтня 1914 р.

МЗС Австро-Угорщини схвалило план повстання, підготовлений Союзом, а 9 жовтня 1914 р. повідомило австрійського посла в Туреччині І. Паллавічіні про підтримку дій представників СВУ.

Для організації повстання на Чорноморському флоті та на узбережжі (чорноморському) Кавказу планувалася висадка експедиційного загону в районі Одеси, до складу якого мали ввійти 400 січових стрільців і 100 військовополонених українців з німецько-австрійських таборів.

СВУ і УСС також об’єднувало спільне бачення майбутнього України — самостійної соборної держави. Так, командир першого полку УСС Г. Коссак у листі до СВУ 19 січня 1916 р. писав: «Ми УССи й Ви, СВУ, високо й гордо держали той самий прапор незалежної України, лляли за нього свою кров, заслонювали його валом наших трупів».

Одним із найяскравіших проявів ставлення усусів до Союзу був лист від стрільців сотні Д. Вітовського, надісланий напередодні Великодня (1 квітня 1915 р.). У ньому галичани подякували Союзу за «велику і важку діяльність», підтримали ідеї СВУ і запропонували свою допомогу: «Ви ведіте, а з нас, хтось жив буде, дасть Вам свою молоду буйну силу, рішучу, різку і гостру, як бритва, міцну і незламну, як сталь, дасть Вам жилаві, взвичаєні до праці твердої руки і думку ясну та розумну…». Як вважав С. Ріпецький, цим листом Січові Стрільці декларували свою відданість СВУ «як єдиному репрезентанту серед українських організацій самостійницьких прагнень українського народу».

Пізніше, на зборах УСС 11 травня 1915 р. в с. Варпаляшді, було висловлено оцінку діяльності СВУ від імені всього стрілецтва: «Українські Сінові Стрільці висказують Союзові визволення України своє признаннє за його дотеперішню діяльність і засилають сердечний стрілецький привіт». Окрему вітальну листівку надіслали також відомі діячі Українського Січового Стрілецтва — Г. Коссак,        В. Старосольський,        М. Новаковський, Р. Новаковський,         П. Франко,         А. Пшепюрський,
І. Вербовий, М. Білецький, Н. Гірняк, М. Саєвич та ін. Подібні поздоровлення СВУ отримував від діячів стрілецького руху й надалі.

Прокоментуйте...
Бажаєте аватар? Завантажте на gravatar!

Page 1 of 11