Автор yccadmin
08.10.2011
Прокоментуй!

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

УКРАЇНСЬКІ ЛЕГІОНЕРИ

Українські Січові Стрільці відкрили нову сторінку в славетному й водночас трагічному літописі боротьби за незалежність України. Це перша військова національна формація, яка у XX столітті виступила на захист українських соборних державних інтересів зі зброєю в руках . За словами відомого українського історика Івана Кедрина, «суттєве значення СС-ів було і навіки залишиться в тому, що вони перші в новітній історії України були дужою зорганізованою силою, яка направду, із сентименту й глибини свідомості, була поборницькою та свій всеукраїнський характер доказувала вогнем і мечем».

Українське Січове Стрілецтво відродило закладені українським козацтвом традиції збройної боротьби за національні інтереси, виробило власну ідеологію національного визволення, залучило до нього широкі верстви українського суспільства, збагатило українців новими духовними і політичними цінностями.

Українські Січові Стрільці стали першою національною збройною формацією, яка після понад двохсотлітньої перерви в історії української військовості заклала наріжний камінь у підмурівок національної армії й стала історичним передвісником сучасних Збройних сил України. Як військово-політична формація Українське Січове Стрілецтво зродилося в обставинах, коли українці за довгий час гніту та бездержавності пробудилися до боротьби за свої національні інтереси. Адже політизація українського суспільства в кінці XIX й на початку XX ст., створення численних партій різного спрямування, масовий культурно-освітній, господарський, спортивний   і   молодіжний   рух   у   Галичині   створили необхідні передумови для збройної боротьби за українську державу. Такі можливості витворила діяльність українських товариств напіввійськового характеру — «Січ», «Сокіл», «Пласт», а також вибух Першої світової війни, яка фактично ознаменувала початок нового століття в історичному й політичному сенсі.

Бойова діяльність Легіону (пізніше — полку) УСС являє собою одну з найяскравіших сторінок збройної боротьби українського народу під час Першої світової війни і Визвольних змагань українців у 1917—1920 рр.

Славні ратні здобутки УСС започаткували стрілецьку легенду про соборну Україну. Готовність українських легіонерів до самопожертви в ім’я незалежної й соборної України стала для багатьох поколінь наших співвітчизників цінним дороговказом, який постійно надихав на боротьбу за звільнення своєї Батьківщини. Наочним виявом прагнення стрільців до об’єднання всіх земель України в єдину державу стало використання ними у своїй атрибутиці двох гербів: галицького — із зображенням лева і київського — із архангелом Михаїлом. Герб майбутньої самостійної соборної України мав поєднати давні символи: архангел Михаїл з мечем в одній руці та щитом, на якому зображено лева, — в другій.

За своїм кадровим складом і рівнем свідомості вояцтва Легіон УСС був справді елітарним формуванням: у кожній сотні було майже 70% громадсько-політичних діячів, адвокатів, педагогів, письменників, журналістів, митців, студентів. Військова старшина УСС завжди залишалася свідомою високого обов’язку, покладеного на неї Україною, дала справжні зразки надзвичайного героїзму і патріотизму.

Про героїчний шлях УСС написано чимало книг, зібрано багато документів, спогадів, речових матеріалів, що зберігаються в архівах, експонуються в музеях України та за кордоном. У своїй роботі автор не претендує на всеосяжність подачі фактичного матеріалу і висновків, однак, ґрунтуючись на працях сучасних дослідників, у лаконічній формі популярно розповідає про формування та бойовий шлях Українських Січових Стрільців. Автор сподівається, що ця розвідка популя-ризуватиме здобутки УСС серед сучасного українського вояцтва, громадськості та молоді, а також руйнуватиме старі «совєтські» стереотипи про український національно-визвольний рух.

Прокоментуйте...
Бажаєте аватар? Завантажте на gravatar!

Page 1 of 11